.svg)
Випускниця школи стилю MODETON, персональна стилістка, а також аспірантка історичного факультету, що спеціалізується на культурі країн Азії Анна Шеремета розкриває символізм та унікальність цієї частини народного костюма Японії.
Для культури Японії кімоно – це не лише верхній одяг чи сукня вдалого силуету, якісної тканини та яскравої колірної гами – це частина народного костюма, яка має своє історичне, соціальне значення, глибокий символізм та є частиною генетичного коду.
Класичному та загальновідомому вигляду кімоно, передувала спідня білизна, яка носилась під більш вишуканим одягом дзьоді- хітое і називалась - косоде. Оскільки дзьоді-хітое був одягом для жінок високого стану і позбавляло їх будь-якої можливості руху, жінки, які намагались не просто красиво стояти, а й прагнули до активного руху, почали використовувати спідню білизна (косоде) як верхній одяг.
Слово «кімоно» з японської перекладається як «річ, яку потрібно надіти» і остаточно стає базовою сукнею Японії в найдовший та найзакритіший її період – Едо (1603-1868). Саме в цю епоху з'являються нові технології фарбування (юдзей-сай) та нанесення дрібних малюнків (комон-сай) на кімоно, що робить його не лише частиною одягу, а частиною мистецької спадщини Японії.
Кожен елемент орнаменту має своє значення, символізм та пропрацьований і доведений до ідеалу. Цікавим та найчастіше використовуваним є зображення «короля квітів» - піони. Сьогодні – це символ розквіту краси молодої дівчини, а раніше його зображували на кімоно самураїв як символ розкоші та шляхетності. Найважливішим орнаментом японського кімоно є хризантема – квітка імператорського дому. Квітка осені та талісман від злих духів.
Для святкових та весільних кімоно використовують зображення журавля. Вважається, що вони живуть тисячу років та є символом вірності та довголіття.
До початку ХХ ст. з відкриттям кордонів Японії в країні розпочалась зміна одягу на західний манір, що спровокувало зменшенню популярності – кімоно. Але, що цікаво, зменшуючи свою популярність в Японії, кімоно поширювало її на європейську моду. Японці розпочали створювати кімоно для європейців, змінивши та спростивши його крій, але не дизайн. Так класичний пояс обі, який був важкий у зав'язуванні для європейських жінок замінили на звичайний пояс з тієї ж тканини, але який зав'язувався на звичайний вузлик.
З ХХ ст. і до сьогодення японська культура і кімоно як її частина сміливо вкорінюються в західне мистецтво та моду. Одним з перших художників, хто зобразив жінку в кімоно, хоча й в не притаманному для японців еротичному стилі, був Густав Клімт.
Найяскравішою і важливою для моди стала кутюрна колекція Dior 2007 року. Майстер перебільшення та привласнення Джон Гальяно відвідавши Японію переніс у свою колекцію величезну кількість аспектів японського мистецтва – оригамі, порцеляну, кімоно, вишивку, ікебану та лаковані вироби.
Митець описував колекцію як згадку про Мадам Баттерфляй (життя в яку вдихнула наша оперна діва - Соломія Крушельницька).
В колекції можна побачити переосмислення як традиційного символу – хризантеми, так і перенесення японського живопису на тканину.
Ексцентричним, унікальним та знаковим є кімоно створене Александром Макквіном для обкладинки альбому Бьорк Homogenic.
Що ж все ж робить японське кімоно унікальним? Перш за все його особлива чуттєвість, деталізація та символізм візерунків. Високе мистецьке значення кожного виробу. А також, безперечно, поєднання відносної зручності для життя з елементами химерного вигляду, яскравих кольорів та вишивки.Тож сміливо збагачуйте свої гардероби цим неймовірним виробом та насолоджуйтесь комфортом і естетикою, які пронизані історією.
Матеріал підготувала Анна Шеремета
.jpg)
.svg)
.svg)
