Хочу сказати всім, хто стоїть на роздоріжжі з різноманітних курсів, шкіл і лекцій, присвячених омріяному світу фешн-індустрії та особистого стайлінгу: якщо читаєте ці рядки, то пошуки завершено. Ви вже знайшли те, що шукали. Цей курс — найкращий. Навіть якщо ви поставите собі за мету вишукувати недоліки, то ваші зусилля будуть марними. Ну нема їх — і все. Так буває, перевірено! Щирість. Така рідкісна в наш час соцмереж, де «здаватися» важливіше ніж «бути». Глибина. Глибина зануреності в тему, глибина знань і живих навичок і досвіду. Інтелект. Просто слухаєш і насолоджуєшся літературною мовою, грамотними презентаціями, обсягом знань, за якими книги, особистий розвиток, роки досвіду, цікавість до світу в усіх його естетичних проявах. Закоханість у свою роботу. Вміння, ні, талант передати цей захват, ці знання іншим. Щедрість. Щедрість ділились цими знаннями й тими професійними тонкощами, які зазвичай тримають при собі, як важку артилерію. Мовляв, самі набивайте шишки, тоді й дізнаєтесь. Ми наб'ємо, звісно, жодна професія без цього неможлива. Але найболючіших буде точно менше. Я йшла на цей курс з повною емоційною валізою скепсису, пересторог, негативного досвіду від інших курсів, з позицією захисту відстоювати свою дивність, несхожість, свої переконання і дещо екзотичні погляди на одяг як прояв внутрішнього світу в усіх найглибших аспектах. Але моя шпага мені не знадобилась. Не було від кого захищатись. Я знайшла прийняття і розуміння і зі сторони дівчат - майбутніх колег, і зі сторони Ольги. І це таке тепле відчуття — мати місце, нехай і віртуальне, де ти можеш просто бути самою собою, дивачкою зі своїм лісовим ельфійським світом, розвиватися, рости професійно, до ночі сидіти за презентаціями, переслухувати лекції — і кайфувати від всього цього. Одяг це важливо. Бо одяг носять — люди. Різні. Дивні. Складні. Ні на кого не схожі. Я навчилася одягом розповідати історії. І робити це вишукано. Грамотно. Емоційно і виважено водночас. Дякую, Олю! Ви чудова — від слова чудо!